Втм, ршення цих комтетв мали тльки рекомендацйний характер.

Головною ж реформою була реформа у наданн укранського громадянства. Тепер громадянином мг статним тльки той, хто довв справою сво право на громадянство. Визначала право на громадянство громада села, селища, мстечка та мського району: люди, як бльш-менш знали один одного. нш ж ставали пдданими Гетьмана. з початку 1931 року населення Украни подляться на дв нервн частини: громадяни Укрансько Держави пддан Гетьмана Украни. Загальне виборче право було скасоване.

В такому подл закладений глибокий сенс.

Громадяни Укрансько Держави можуть обирати свох представникв у мсцев вищ законодавч органи. Пддан ж Гетьмана Украни такого привлею не мають, закони для них визначають громадяни Укрансько Держави. А просто так стати громадянином Украни не дозволить мсцева громада.

Але ж хто може стати громадянином Украни? Тльки той, хто справою довв сво право на укранське громадянство. Бо права громадянина визначаються передусм його обов"язками.

Найпростше це зробити, вступивши до лав Збройних Сил.

Там, в Учбовому Центр, новобранець потрапля до рук унтер-офцерв укрансько арм: сержантв та фельдфебелв. подальша його доля залежить вд сержантв. Саме сержантв, а не якого ншого звання вйськового люду. Сержанта н зовншнм виглядом, н хвацькою поведнкою не обдуриш. Сержант раз тльки пройдеться перед стром, визначить точно, хто хто серед новобранцв: хто меткий та проворний, а хто тюхтй, нехай навть на його грудях лемеш кувати можна. сержантам няк не можна помилитися: не дай Бог, що трапиться, кому потм вдбрхуватися та копн отримувати? Тому справжнми сержантами стають природжен психологи.

А в Учбових Центрах тримають тльки справжнх сержантв.

Однак тут питання з"являться: як вдрзнити справжнього сержанта вд аматора?

Дуже просто.

Потрбно тльки глянути, як кандидат на посаду сержанта вдда пдлеглим наказ командира учбово роти. Аматор повдомить свом пдлеглим новобранцям, що командир роти наказав пофарбувати пдлогу в казарм. Справжнй сержант лютим риком вишику роту всх свой вол пдкорить: наказую фарбувати пдлогу! А псля цього яму копатимете! Вд паркану до обду!! Так хочу я!! Така моя воля!!!

Так от, в Учбовому Центр укрансько арм сержанти вддають будь-який наказ, спущений з запаморочливих висот - хоч наказ самого Гетьмана!
– тльки вд свого мен.

навть не так.

Сержант нколи не наказу прямо: "Фарбувати пдлогу! Чистити зброю! Копати траншею у взводному опорному пункт!" Тому, що пдлеглий невиконання наказу виправда безлччю об"ктивних причин: фарби не було, рушничне мастило клоччя для чистки збро вдсутн, а в лопат держаки поламан...

Тому накази сержанти вддають у форм короткого енергйного запитання: а хба пдлога ще не пофарбована? Зброя не чищена? Транше окопи не викопан? хто персонально в такому становищ винен? В цьому раз пдлегл постйно змушен думати самостйно, самостйно шукати соб заняття проявляти власну нцативу, а до сержанта мають звертатися, лише щоб дозвл отримати, чи починати дяти, потм доповдати про виконання.

А вищ командири укранського вйська, як на час вйни з радянською Росю полками, бригадами та дивзями командували, не тльки сам пройшли цю школу, вони , цю школу, й створили!

Тому для полковника Штриголя, коли розвдувальну роту його 204- аеромобльно бригади було задяно в нтересах добування нформац для Всмнадцято арм, не поставало питання: а чим йому займатися в очкуванн скорого бойового наказу? Вн-то пройшов ту ж саму школу, що й генерал Даниленко! Як влучно вдмтив спвець британського мпералзму Редьярд Кплнг, вони були одн кров!

А що командувач Всмнадцято арм невдовз викличе його разом з начальником штабу до свого кабнету на пухнастий килим зацкавлено спита: " А чим, власне, займаться пдпорядкована штабу Всмнадцято арм 204-а повтряно-штурмова бригада? Що? Бойовою пдготовкою? до чого конкретно ви, товариш офцери, свох солдатикв готуте?", то в цьому полковник не мав н найменшого сумнву.

Тому, аби не клпати очима в кабнет командувача, т ж ноч, коли розвдувальна рота в повному склад була десантовано на Псковщин, викликав полковник Штриголь Вктор Михайлович свого начальника штабу майора Залзюка Петра Йосиповича разом з начальниками оперативного та розвдувального вддлень бригади вчотирьох прикинули вони варанти використання 204- аеромобльно бригади в майбутнй наступальнй операц Всмнадцято арм, що розвиватиметься на територ на пвнч вд Блорус пвденнше Фнсько затоки.

– Отже, в найближчому майбутньому, - мовив полковник Штриголь, - бригада буде задяна в наступальнй операц. То ж давайте прикинемо, де, якими силами як ми будемо дяти...

Що бригада буде задяна в наступальнй операц Всмнадцято арм, тут двох думок не було: в червн сорок четвертого року оборонна операця армйського об"днання була неможлива в принцип.

На вдмну вд повтрянодесантних вйськ, особливстю повтряно-штурмових частин з"днань хня вдповднсть задачам загальновйськового формування. чим меншим таке формування, тим меншим масштаб повтряно-штурмових сил. в цьому - масштаб застосування - поляга основна вдмннсть мж повтрянодесантними аеромобльними (повтряно-штурмовими) вйськами.